Літо – час праці для неповнолітніх

Влітку, в період канікул, багато хто з неповнолітніх має бажання заробити. Але не всі неповнолітні працівники, влаштовуючись на роботу, знають про права та пільги, які гарантує їм держава. На жаль, і багато роботодавців не дотримується нормативних вимог.

Праця неповнолітніх, а також особливості праці неповнолітніх мають свою специфіку. Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) містить окрему главу, яка регламентує права неповнолітніх у трудових правовідносинах та їх особливості. Зокрема в статті 187 КЗпП України зазначено: «Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України».

Згідно статті 188 КЗпП України не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років:

- з 16 років до 18 років приймаються на роботу без згоди батьків;

- з 15 років до 16 років прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається.  Як виняток, за наявності згоди одного з батьків, на роботу можуть прийматися неповнолітні, які досягли 15 років;

- з 14 років до 15 років прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається. Як виняток, такі особи можуть залучатись для виконання легкої роботи. Також потрібна згода одного із батьків. Можуть залучатись виключно для роботи у вільний від навчання час; робота для підлітків повинна бути легкою та не завдавати шкоди здоров’ю неповнолітнього, а також не порушувати процес навчання (ст.188 КЗпП).

Неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань для участі в трудовій діяльності. В подальшому особа повинна проходити кожного року обов’язковий профілактичний медичний огляд до досягнення 21-річного віку (ст. 191 КЗпП).

З неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі. Особа, що не досягла 16 років і не має паспорта, повинна надати роботодавцю свідоцтво про народження. Неповнолітнім особам під час прийому на роботу випробувальний термін не встановлюється (ст. 26 КЗпП).

Кожна установа, організація та підприємство повинні вести відповідний облік неповнолітніх працівників, в якому зазначається дата їх народження (ст. 189 КЗпП).

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку (п. 1 ч. 1 ст. 51 КзпП). Обов’язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п’яти- або шестиденного робочого тижня.

Неповнолітні працівники мають право на скорочену тривалість робочого часу (ст. 193 КзпП):

у віці 16-18 років — 36 годин на тиждень;

у віці 15-16 років (для учнів віком 14-15, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень (ст. 51 КзпП).

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.    

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Молоді працівники мають право на щорічну відпустку, яка надається у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Це встановлено статтею 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки».

       На сьогодні, нелегальна праця для неповнолітніх іноді являється єдиним варіантом підробітку, особливо влітку, адже ніяких зобов’язань перед роботодавцем вони не мають, а більшість роботодавців, в свою чергу, хочуть отримати з цього вигоду, не сплачуючи податки до бюджету та знімаючи з себе відповідальність, яка покладалась би на них при укладенні трудового договору з працівником. Звичайно, для роботодавця, при виконанні усіх вимог чинного законодавства, підлітки навряд чи можуть бути привабливою робочою силою — надто багато пільг та обмежень у застосуванні їх праці. Саме тому, неповнолітнім бажано завчасно потурбуватися про свою правову захищеність — укласти з роботодавцем при прийнятті на роботу трудовий договір у письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП), в якому були б обумовлені місце роботи, трудова функція, яку має виконувати працівник, розмір та терміни видачі заробітної плати, режим праці та відпочинку. За таких умов жоден роботодавець не зможе безкарно використати неповнолітню особу як дешеву (чи, взагалі, безкоштовну) робочу силу.

Управління праці та соціального захисту населення