Ви тут:

Колесник Олександр Сергійович

18.08.1992 - 24.10.2023

Сержант Олександр Колесник, позивний "Джин", народився 18 серпня 1992 року в м. Сєвєродонецьк, Луганської області.

Після школи отримав професію зварювальника в Сєвєродонецькому ВПУ N24 і працював на місцевій ТЕЦ. Він був дуже вправний у своїй справі, любив майструвати своїми руками, ремонтувати, захоплювався автомобілями. Саша мав багато друзів, був завжди відкритою і веселою людиною з міцним характером.

В 2013-му році був призваний на строкову службу, під час несення якої було здійснено агресію Росії проти України. Вже тоді він став на захист Батьківщини. Згодом підписав контракт, проходив службу в 53 ОМБр  на посаді оператора  БПАК.

У грудні 2021 року демобілізувався, а з початком війни, в лютому 2022 вивіз сім'ю до Івано-Франківська.

У березні 2022 року вступив до лав Збройних Сил України у підрозділ БУАР в складі 59 ОМБр, де він обійняв посаду головного сержанта командира відділення безпілотних авіаційних комплексів. Був учасником оборони Миколаєва і деокупації частини Херсонщини. Після переміщення частини на Донецький напрямок, продовжив брати участь у знищенні орків, з перших днів роботи коригуючи вогонь артилерії, допомагаючи відбивати масовані наступи ворогів в районі Авдіївки. Згодом, перейшовши на управління FPV-дронами, продовжував нищити ворогів.

Під час війни він знайшов своє кохання, яке надавало йому сил і жаги до життя. Він казав: "Життя у мене тільки починається!"

Олександр "Джин" Колесник загинув 24 жовтня 2023 року біля села Нетайлове Донецької області під час виконання бойового завдання, внаслідок осколкового поранення. Залишились мама, брат, який теж боронить нашу землю.
То був звичайний день бойового виїзду. Отримавши наказ: "Давай! На зліт!", він, як зазвичай, вийшов з бліндажа для запуску дрона. Але в момент коли вже мав повертатись, пролунав вибух. Останнє, що він зміг сказати по рації: "Я 300!, Я 300!..". Побратими намагалися врятувати йому життя, робили все, що могли. Але поранення виявилось смертельним.

Похований на Алеї Слави у селі Чукалівка на Івано-Франківщині.

Саша назавжди залишиться в наших серцях усміхненим, сильним і живим. Він поклав життя на захист найдорожчого що в нього було: родини і України. Герої не вмирають!