Григорій Пригеба та Левко Лук’яненко поклали квіти до пам’ятного знаку з нагоди Дня пам'яті жертв політичних репресій

13 травня, напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, секретар міськради, в.о. міського голови Григорій Пригеба та український дисидент, політв’язень, що за свої проукраїнські настрої провів 26 років за гратами, Герой України Левко Григорович Лук’яненко разом з працівниками міської ради поклали квіти до пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 рр.

Покладання квітів було заплановано саме до цього пам’ятника, оскільки українці, загиблі від голоду в 1932-1933 роках були жертвами тоталітарної політики радянської влади. Левко Лук’яненко, радянський політв’язень, каже, що дуже важливо пам’ятати загиблих репресованих співвітчизників, оскільки це «консолідує націю, дає їй більшу силу, піднімає патріотизм і готовність боротися за незалежність України».

«Сама ідея боротьби за незалежність України є антимосковською, антиімперською, і за це Москва постійно так карала і знищувала українців. Тому ці люди, які тут поховані – це жертви того деспотизму та російського імперіалізму, бо вони тут згинули не за свій злочин проти влади, проти людства. Вони згинули за те, що українці. Вони мали почуття національної гордості, любили українську мову, звичаї наші і за те, що залишалися українцями, вони були покарані смертю, - сказав Левко Лук’яненко. - Велика справа – шанувати могили наших предків, могили наших попередників, бо якщо нація пам’ятає ці жертви, то вона зберігає пам’ять про себе і минулих поколінь, і буде думати про майбутнє. Цей хронологічний зв’язок консолідує націю, дає їй більшу силу, піднімає патріотизм і готовність боротися за незалежність України».

Секретар міськради, в.о. міського голови Григорій Валентинович Пригеба каже, що йому дуже близька тема політичних репресій в радянські часи. Його родич, шахтар за професією, був розстріляний за доносом в 30-х роках минулого століття. Спогади про загиблих жертв, на його думку, сприяють аналізу того трагічного етапу в історії в України та викликають бажання зробити все можливе, щоб ті жахливі події більше ніколи не повторювалися.

«Ми повинні пам’ятати жертв тих страшних подій. Мільйони людей загинули за свою проукраїнську позицію, і ми не повинні їх забувати. Це наша історія, і нехтувати минулим – це значить не турбуватися про наше майбутнє. Символізму в церемонії покладання квітів до пам’ятного знаку додає участь в цьому заході радянського політв’язня, Героя України Левка Григоровича Лук’яненка. Ця велика легендарна людина, яка завжди відстоювала українську національну позицію, за що й просиділа за гратами більше двадцяти років, – є свідком тих жахливих подій. І ми маємо зробити все, щоб пам’ять про них ніколи не згасала в серцях наших співвітчизників, а той страшний етап більше ніколи не повторювався в історії України», - сказав Григорій Валентинович.