Зустріч з Левком Лук’яненком

12 травня в міському Палаці культури відбулася зустріч українського націоналіста, дисидента часів СРСР, політичного діяча незалежної України, Героя України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Левка Григоровича Лук’яненка з педагогічною громадськістю Сєвєродонецька, керівниками навчально-виховних закладів міста, представниками громадських організацій, творчої інтелігенції та учнями старших класів.

 

Ще до початку заходу присутні мали змогу переглянути документальний біографічний фільм про відомого діяча українського національного руху, з якого дізналися, що день народження пана Левка співпадає з Днем незалежності України. Він народився 24 серпня 1928 року в с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області. Маючи національно-громадянську позицію, прагнув відродити державницьку свідомість українців. А зробити це було можна лише за умови приналежності до влади. Тому, відслуживши в армії, у 1953 році вступив до КПРС та одночасно до Московського університету ім. Ломоносова. Згодом він пояснив свій вибір. Всі відомі державні діячі мали юридичну освіту. Саме вона дає розуміння державності та її політичного устрою.

 

Після навчання в університеті працював штатним пропагандистом, далі працівником адвокатури Глинянського району Львівської області. Тут він переходить в опозицію до радянської влади і створює «Українську робітничо-селянську спілку», яка виступила за конституційне відокремлення України від СРСР. За це в січні 1961 р. Левко Григорович виключається з КПРС і засуджується до розстрілу «за антирадянську агітацію і пропаганду». Однак апеляційний суд змінює вирок, і засуджує Лук’яненка до тюремного ув’язнення на 15 років.

 

На свободу він вийшов у 1976 р. і одразу став одним із засновників «Української гельсінської групи». А вже наступного року знову був заарештований і засуджений до 10 років тюремного ув’язнення і 5 років заслання. У 1988 р. Левко Лук’яненко вийшов на свободу. Таким чином він провів 26 років свого життя в ув’язненні за політичні погляди.

 

У 2005 році Лук’яненко отримав Орден Держави за незламну волю, громадянську мужність і самовідданість у відстоюванні ідеалів свободи і демократії, визначний особистий внесок у становлення і розвиток незалежної Української держави. Йому було присвоєно звання Героя України.

Саме тому присутній на зустрічі секретар Сєвєродонецької міської ради, виконуючий обов’язки міського голови Григорій Пригеба, вітаючи усіх присутніх зауважив, що слів немає, лише оплески. «Ми дуже чекали на цю зустріч, – підкреслив Григорій Валентинович. – Думаю, що присутнім представляти цю людину, Героя України, політв’язня, депутата Верховної Ради немає потреби. Одне те, що день народження пана Левка припадає на День незалежності України, говорить за символічність та знаковість цієї особистості для нашої країни».

 

Після цих слів Левко Григорович був запрошений до президії. У подарунок від сєвєродончан він отримав квіти з символікою України та слобожанський рушник ручної роботи.

 

Серед почесних гостей, які також зайняли місце в президії, були і секретар Луганської та Старобільської єпархії УПЦ Київського патріархату, протоієрей Анатолій, заступник міського голови Сергій Зарецький, кандидат юридичних наук Ігор Паризький та член Національної спілки письменників України Світлана Талан.

 

З привітальним словом до громадського діяча звернувся і заступник міського голови Сергій Зарецький: «Ми дуже раді, що тут зібралася повна зала небайдужих людей, які очікували на цю зустріч. Колись у 90-х роках я був присутнім на схожому заході, який відбувся у Сєвєродонецьку у приміщенні «Імпульсу». І ще тоді Левко Григорович своїми словами запалив в мені почуття української свідомості, яка потім дала мені більш наповнену громадянську позицію. Я відчуваю себе українцем, і всією душею бажаю цього присутнім. Ми можемо пишатися, що поряд з нами знаходяться такі люди, як Левко Лук’яненко – живі легенди».

 

У свою чергу Світлана Талан зауважила, що давно мріяла про особисте знайомство з цим політичним діячем. «Я хочу привітати Левка Григоровича на нашій землі від себе, усіх сєвєродончан та від членів Національної спілки письменників України, – зауважила Світлана Олегівна. – Я давно мріяла зустрітися, познайомитися та поспілкуватися з цією людиною. Але не траплялася нагода. Минулого року на форумі видавців у Львові я була разом зі своїм чоловіком. Ми побачили там Левка Григоровича. Я подивилася на нього: такий дядько вусатий, серйозний. І не підійшла. А зараз, коли мені так поталанило, зрозуміла, що скільки він буде днів у нашому місті, я від нього не відчеплюся. Бо кожне його слово вагоме і вкарбовується в пам’ять».

 

Сам Левко Лук’яненко говорив про свою громадянську позицію. Пояснив, як він бачить обставини, в яких ми живемо. «Для того, щоб їх зрозуміти, треба знати історію, – пояснив Левко Григорович. – Бо кожен день сьогоднішній програмований днем вчорашнім». Лук’яненко зазначив, що його не задовольняє теперішній стан. «Наприклад, якби у 1920 році Москва не роздушила Українську Народну Республіку, то Україна 70 років була б незалежною державою. За цей період, який ми були під московською комуністичною окупацією, Україна розвивалася б як вільна і незалежна країна. У нас була би і демократія, і кілька сильних партій. Натомість – не було б колгоспів. Адже українська нація від природи сільськогосподарська», – зауважив громадський діяч.

 

Для присутньої в залі молоді пан Левко пройшовся сторінками історії. Пояснив первинні значення слів «Русь», «слов’яни». «Нашу мову і культуру знищували, нав’язували нам колгоспи і диктатуру. І в результаті ми вийшли у 1991 році покаліченими принаймні у двох відношеннях. По-перше – у нас дуже низька національна свідомість. Тому що тривалий час знаходилися під цензурою і карою за кожне вільне слово, зберігання літератури і т.п. По-друге – це громадянська пасивність. Комуністична партія все робила для того, щоб люди слухняно виконували вказівки партії, були пасивними. На кожному заводі, підприємстві були величезні плакати з написом: «КПРС – розум, честь і совість нашої епохи». Значить, не в людях, і не в народі сила. От від таких заходів по вихованню населення ми маємо сьогоднішні проблеми. Немає гордості та бажання відстоювати своє», – підкреслив Левко Григорович. За його словами, треба долати цей комплекс національної неповноцінності. Бо Україна – велика давня нація, що має славну та унікальну історію, яка міцно пов’язана із життям, організованим нашими давніми предками.

 

Згадували під час зустрічі пращурів, татаро-монгол, створення українського козацтва, Гетьманщини і т.п. «Тепер, коли в 1991 році Україна проголосила себе самостійною, і вийшла з-під влади Москви, треба відроджувати українську культуру, мову і традиції, – пояснив Лук’яненко. – Повертатися до наших духовних цінностей. На жаль, період незалежності ускладнений. Тому що ЗМІ опинилися не в руках українських патріотів, а в руках заробітчан, які продовжували антиукраїнську політику. Тому ці 25 років не сприяли активному прозрінню українців і поверненню до наших духовних цінностей».

 

Отже, за словами політичного діяча, Україна постійно веде боротьбу за свободу та розвиток незалежної української, європейсько-християнської цивілізації. Він наголошує, що світ розвивається до розширення свободи людини і свободи нації. Тому всі дії по загарбанню України і по утриманню її під цензурою суперечать вимогам сучасного світу та духу історії. «В цілому, важливо зберегти свою незалежність, – підсумував Лук’яненко. – Саме за для цього ми приїхали сюди. Прагнемо зустрічей та спілкування з вами».

 

Таким чином, пан Левко поділився із сєвєродончанами своїм болем у серці за те, що й понині серед багатьох українців домінує дух меншовартості та неповноцінності, що українцям бракує справжньої української національної гордості і самоповаги. Відтак природно, що головне місце в діяльності Левка Лук’яненка посідає проблема національної ідеї.

Вихованці Центру дитячої та юнацької творчості Валерія Кривобок та Дєні Безбородов, учениця СЗШ №15 Анастасія Головіна підготували творчі поетичні виступи. Левко Лук’яненко привітав молодь і подарував їм свої книги. Такі ж подарунки від громадського діяча отримали і представники шкіл міста та бібліотека міського Палацу культури.

 

Присутній у залі художник Борис Романов скористався шансом і привітав громадського діяча та подарував йому свій екслібрис, на якому зображений пан Левко.

 

Зустріч проходила у форматі відкритого діалогу. Тому по завершенні офіційних виступів відбувалася жвава розмова з присутніми у залі гостями. Всі бажаючі мали змогу поставити питання і отримати на нього відповідь.

 

12 травня Левко Лук’яненко провів ще декілька зустрічей та прес-конференцій. А сьогодні реалізував урок «З Україною в серці» для учнів 9-10 класів в колегіумі Національного університету «Києво-Могилянська академія» та здійснив екскурсію до Сєвєродонецької галереї мистецтв.